плосконапружений

[ploskonɑpruʒɛnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у техніці, опорі матеріалів) такий, що характеризується напруженням, яке діє лише в одній площині, коли всі компоненти тензора напружень, що не належать до цієї площини, дорівнюють нулю.

  2. (про стан тіла, конструкції або її елемента) що перебуває в стані плоского напруження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плосконапружений, р. плосконапруженого, д. плосконапруженому, з. плосконапруженого, о. плосконапруженим, м. плосконапруженім, к. плосконапружений

Більше записів