плоско-опуклий

1. (про лінзу, скло тощо) Маючи одну поверхню плоскою, а іншу — опуклою.

2. (про форму, об’єкт) Що поєднує в собі плоскі та опуклі елементи або має таку комбіновану форму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |