плоско-опуклий БукваП 1. (про лінзу, скло тощо) Маючи одну поверхню плоскою, а іншу — опуклою. 2. (про форму, об’єкт) Що поєднує в собі плоскі та опуклі елементи або має таку комбіновану форму. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←секундаторгример→