плоскінь

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за адміністративним поділом до 2020 року).

2. (заст., діал.) Загальна назва рівної, плоскої місцевості; рівнина, пласка місцевість.

Приклади вживання

Приклад 1:
Метрі на осінь ніби лег­шає тро­хи: хат­ня ро­бо­та – спо­чи­вок, а над­ворі – прих­ват­ком, тіпає плоскінь або матірку; скри­пить тер­ли­ця під повіткою… А там уже й зи­ма – за­ме­ти на­вер­тає… При­хо­дить во­на в се­ло страш­ною хур­то­ви­ною, при­во­дить за со­бою своїх діток – хи­зи й охи­зи та тріскучі мо­ро­зи… Лю­ди аж пе­ре­ля­ка­ли­ся. Да­вай мат­ки нлес­ти; ну за­пи­на­ти вікна й двері, щоб не пер­ся мо­роз у ха­ту… Од­на­че й зи­мою – не сид­ня, згор­нув­ши ру­ки.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |