1. Жінка, яка схильна до пліток, обговорення чужого життя, поширення чуток.
2. Авторка або ведуча розважальної колонки, рубрики в пресі, на телебаченні чи в інтернеті, присвяченої світським хронікам, чуткам та приватному життю відомих осіб.
пліткарка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пошта — пліткарка, сільська «поштарка». Правдатися — сперечатись.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |