пліоценовий

1. (геол.) Який належить до пліоцену, характерний для пліоцену — епохи неогенового періоду кайнозойської ери, що передувала плейстоцену (приблизно 5,3–2,6 млн років тому).

2. (перен.) Дуже старий, застарілий, архаїчний (за зовнішнім виглядом, ідеями, технологіями тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |