плінтус

1. Дерев’яна, пластикова або металева планка, яку прикріплюють у нижній частині стіни біля підлоги для приховування щілини та захисту стіни від пошкоджень; галтель.

2. Електричний кабель або короб, призначений для прокладання вздовж стіни біля підлоги, який одночасно виконує декоративну функцію, закриваючи з’єднання стіни з підлогою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бідолаха розпістерся на підлозі, вдарившись обличчям об плінтус… Сергєєв шарпнув за шухляду стола й вихопив браунінг… «Застрелить», — майнула думка в Андрієвій голові, але він випростався назустріч, весь тремтючи від дикого, безтямного гніву й тримаючи стілець, від якого відлетіла ніжка. Він не здавав собі справи, він не пам’ятав себе, клекотів і тіпався весь, як божевільний, спостерігаючи, як Великін намагався звестись і не міг, оглушений, з розбитим об плінтус обличчям.. В цей час стукнули двері й увійшов Фрей.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |