Значення
-
Дерев’яна, пластикова або металева планка, яку прикріплюють у нижній частині стіни біля підлоги для приховування щілини та захисту стіни від пошкоджень; галтель.
-
Електричний кабель або короб, призначений для прокладання вздовж стіни біля підлоги, який одночасно виконує декоративну функцію, закриваючи з’єднання стіни з підлогою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плінтус, р. плінтуса, д. плінтусові, з. плінтус, о. плінтусом, м. плінтусі, к. плінтусе
Походження слова (Етимологія)
Слово «плінтус» в українській мові має кілька значень: 1) дерев’яний або пластиковий брусок, який закриває щілину між підлогою та стіною; 2) у діалектах — тонка оболонка, пліва. Етимологія слова сягає праслов’янського *plena, що означало «пліва, оболонка». Це слово споріднене з українським «пліва», а також з литовським plėnė, латиським plēne, прусським pleynis. Спочатку слово позначало тонку плівку або оболонку, а згодом набуло значення архітектурного елемента, можливо, через схожість форми або функції.