плескіт

[plɛskit] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПЛ Е СКІТ , коту, ч. 1. Шум від руху , падіння води ( або іншої рідини ), а також удару по поверхні води ( або іншої рідини ), падіння на неї . Ухо ледве зачуває Плескіт хвилі об каміння ( Вороний , Вибр., 1959, 121); На слобідських вулицях темно . Чути лише плескіт дощу , дзюрчання струмків та глухий шум дерев (Шиян, Баланда , 1957, 61); Інколи ми потрапляємо в калюжу , тоді зчиняється плескіт ( Кол ., На фронті .., 1959, 65). 2. Лопотіння на вітрі ( паруса , прапора і т. ін.) . Вже вчувався йому святковий гомін слов’янської столиці , плескіт переможних знамен ( Гончар , III, 1959, 445). 3. Шум аплодисментів . За дверима .. одинокий голос промовляв щось . Затим – плескіт рук і знову гамір , сміх ( Головко , II, 1957, 384).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плескіт, р. плескоту, д. плескотові, з. плескіт, о. плескотом, м. плескоті, к. плескоте

Більше записів