плескіт

Тлумачення із “Словника української мови”* ПЛ Е СКІТ , коту, ч. 1. Шум від руху , падіння води ( або іншої рідини ), а також удару по поверхні води ( або іншої рідини ), падіння на неї . Ухо ледве зачуває Плескіт хвилі об каміння ( Вороний , Вибр., 1959, 121); На слобідських вулицях темно . Чути лише плескіт дощу , дзюрчання струмків та глухий шум дерев (Шиян, Баланда , 1957, 61); Інколи ми потрапляємо в калюжу , тоді зчиняється плескіт ( Кол ., На фронті .., 1959, 65). 2. Лопотіння на вітрі ( паруса , прапора і т. ін.) . Вже вчувався йому святковий гомін слов’янської столиці , плескіт переможних знамен ( Гончар , III, 1959, 445). 3. Шум аплодисментів . За дверима .. одинокий голос промовляв щось . Затим – плескіт рук і знову гамір , сміх ( Головко , II, 1957, 384).

Приклади вживання

Приклад 1:
Серед любої нічної тихомирності Лаговський міг навіть чути, як стукотить серце у Костянтина і Аполлона, що пригорнулися до нього; а здалека знов доносився гармонійний, поетичний плескіт морських хвиль. Володимир підвівся з місця і перейшовся скількись разів по стежці коло тієї лави, де сиділи його брати з професором.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Чути лише плескіт.. Плескіт і кола на воді, якраз навпроти місяця.. Юнак був у тіні, він завмер і в останню мить заплющив очі.. Я не можу тобі цього передати.. На моїх очах щось от-от мало статись. Довкола раптом усе на висло, зімкнулось.. Місяць розпікав і розпікав сліпучу латку на вигнутій, зануреній шиї.. Я не міг відірватись від неї аж до ранку.. Він замовк.. Ми піднялись, і я провів його ще до метро.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |