1. У гностицизмі — повнота божественної сутності, безконечна множина божественних еонів, що виходять від першоджерела й утворюють ідеальний духовний світ.
2. У християнській теології (переважно у вченнях, близьких до гностицизму) — повнота Божества, досконалість, що притаманна Богу або до якої прагне творіння.
3. У філософії (зокрема в роботах Карла Ґустава Юнга) — внутрішня цілісність, стан повноти та завершеності психіки, досягнення її тотальної інтеграції.
4. У ботаніці — паренхімна тканина в центрі стела (осьового циліндра) кореня або стебла деяких судинних рослин, розташована всередині кільця провідних пучків.