плерома

[plɛromɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У гностицизмі — повнота божественної сутності, безконечна множина божественних еонів, що виходять від першоджерела й утворюють ідеальний духовний світ.

  2. У християнській теології (переважно у вченнях, близьких до гностицизму) — повнота Божества, досконалість, що притаманна Богу або до якої прагне творіння.

  3. У філософії (зокрема в роботах Карла Ґустава Юнга) — внутрішня цілісність, стан повноти та завершеності психіки, досягнення її тотальної інтеграції.

  4. У ботаніці — паренхімна тканина в центрі стела (осьового циліндра) кореня або стебла деяких судинних рослин, розташована всередині кільця провідних пучків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плерома, р. плероми, д. плеромі, з. плерому, о. плеромою, м. плеромі, к. плеромо

Більше записів