платонічність

1. Філософська концепція, що походить від вчення Платона, яка стверджує існування вірних, незмінних ідей (ейосів) як першоджерела та прообразу всіх речей матеріального світу.

2. У побутовому та психологічному вжитку — характер чисто духовних, позачуттєвих стосунків між людьми (зазвичай між чоловіком і жінкою), позбавлених будь-якої фізичної, тілесної складової.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |