плато

[plɑto] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Велика рівнинна або слабохвиляста ділянка земної поверхні, розташована високо над рівнем моря, обмежена чіткими схилами (уступами) від сусідніх рівнин.

  2. Ділянка морського дна з відносно рівною поверхнею, розташована на значній глибині.

  3. Період, фаза в будь-якому процесі (наприклад, у навчанні, тренуванні, лікуванні), коли показники стабілізуються і припиняють зростати або покращуватися, утворюючи на графіку горизонтальну ділянку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плата, р. плати, д. платі, з. плату, о. платою, м. платі, к. плато

Походження слова (Етимологія)

Слово «плато» походить з французької мови, де plateau означало «піднос, тарілка, плоска поверхня». Воно утворене від давнього французького слова plat, що означало «плоский, рівний», а те, своєю чергою, походить від народнолатинського *plattus, яке походить від грецького «платис» — «широкий, плоский». Таким чином, плато — це підвищена рівнина, плоска поверхня, що височіє над навколишньою місцевістю.
Споріднені слова:рівнина, плоскогір’я, тераса

Більше записів