платівка

1. Музичний носій інформації у вигляді диска з записаним звуком, який відтворюється за допомогою спеціального апарата (програвача); грамофонна платівка.

2. Заготівля, пластина, тонка плитка з певного матеріалу (металу, пластмаси тощо), що зазвичай має плоску форму.

3. Рідкісне, застаріле значення: монета, грошовий знак.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |