1. (мед.) Пристрій для фіксації остеосинтезувальних пластин при лікуванні переломів кісток, що складається з корпусу, рукоятки та затискного механізму.
2. (тех.) Елемент конструкції або окремий інструмент, призначений для надійного утримання пластини (металевої, керамічної тощо) під час її обробки, монтажу чи експлуатації.