пластикатор

1. Хімічна речовина, яку додають до полімерних матеріалів (наприклад, пластмас, лакофарбових покриттів) для надання їм гнучкості, пластичності та зменшення крихкості.

2. Пристрій або машина для пластикації (перетворення в пластичну масу) матеріалів, наприклад, глини або полімерів, у виробництві.

3. (У медицині) Лікар-хірург, який спеціалізується на пластичних операціях, пластичний хірург (розмовний варіант).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |