пластика

Значення

1. Вид образотворчого мистецтва, що створює об’ємні форми (скульптура, різьблення, ліплення), а також сукупність художніх засобів у цьому мистецтві.

2. Витонченість, виразність і гармонійність форм чого-небудь, що нагадує вдало створений скульптурний твір (наприклад, пластика рухів, пластика тіла).

3. (Мед.) Хірургічна операція з відновлення, заміщення або корекції форми органів або частин тіла (наприклад, пластика носової перегородки).

4. (Перен.) Гнучкість, плавність, виразність у висловлюванні думок, почуттів (наприклад, пластика мови, пластика оповідання).

5. (Техн.) Здатність матеріалу піддаватися без руйнування незворотній деформації під впливом зовнішніх сил; властивість пластичності.

Правопис та відмінювання