пластунець

[plɑstunɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Член української молодіжної скаутської організації «Пласт», що виховується на національно-патріотичних засадах за принципами скаутингу.

  2. У XIX — на початку XX століття: козак пластунської (пішої) частини Кубанського козацького війська, який ніс розвідувальну та сторожову службу; пластун.

  3. У давніші часи: запорізький козак, що входив до складу піхоти (пішого війська) та виконував спеціальні завдання (розвідка, засідки тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пластунець, р. пластунця, д. пластунцеві, з. пластунця, о. пластунцем, м. пластунцеві, к. пластунцю

Більше записів