пластунець

1. Член української молодіжної скаутської організації «Пласт», що виховується на національно-патріотичних засадах за принципами скаутингу.

2. У XIX — на початку XX століття: козак пластунської (пішої) частини Кубанського козацького війська, який ніс розвідувальну та сторожову службу; пластун.

3. У давніші часи: запорізький козак, що входив до складу піхоти (пішого війська) та виконував спеціальні завдання (розвідка, засідки тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |