Значення
-
Козак, який служив у пластунськихпідрозділах (спочатку — піших, пізніше — кінних) Запорозької Січі та Кубанського козацького війська, що виконували розвідувальні та сторожові функції, часто з використанням маскування.
-
Учасник української молодіжної скаутської організації «Пласт», що виховується на принципах патріотизму, саморозвитку та служіння суспільству.
-
(Переносне значення) Людина, яка повзе або пересувається плазом, припадаючи до землі; той, хто плазує.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пластун, р. пластуна, д. пластунові, з. пластуна, о. пластуном, м. пластуні, к. пластуне
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘пластун’ походить від дієслова ‘пластувати’ — ‘повзти, лежати пластом’. Воно пов’язане з праслов’янським коренем *polz-, що означає ‘повзти’. У козацьку добу пластунами називали розвідників, які вміли непомітно підкрадатися, пересуваючись плазом. Це слово також має спільне походження з іншими слов’янськими мовами, зокрема польською та російською.