гостроверхий
[ɦostroʋɛrxɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який має гострий верх, загострений до вершини (про будівлю, дах, дерево тощо).
-
Який має форму гострого конуса, піраміди (про гори, скелі, верхівки гір тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гостроверхий, р. гостроверхого, д. гостроверхому, з. гостроверхого, о. гостроверхим, м. гостроверхім