пластрон

1. Частина парадного костюма — біла манишка, що надягається під фрак або смокінг, зазвичай зі складками та накрахмалена.

2. Захисна металева пластина, яку носили на грудях під обладунками або як самостійний елемент обладунків у XVI–XVII століттях.

3. У черепах — нижній, черевний щит панцира, що зростається з верхнім (карапаксом).

4. Широка декоративна стрічка або бант, що є частиною жіночого костюма або аксесуаром.

5. У фехтуванні — частина захисного спорядження, що закриває груди.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |