1. Властивість геологічних тіл (пластів, жил, покладів корисних копалин тощо), що характеризується їх витягнутою, листоподібною формою з двома паралельними поверхнями, обмеженими приблизно плоскими межами.
2. У техніці та матеріалознавстві — властивість матеріалів (наприклад, металів) піддаватися обробці тиском (ковці, прокатці) без руйнування, що дозволяє отримувати вироби у формі листів, плит, смуг.