плантаторство

1. Господарська система, заснована на великому землеволодінні та вирощуванні сільськогосподарських культур (плантаційних культур) на експорт, що історично використовувала працю рабів або найманих робітників у колоніальних і напівколоніальних країнах.

2. Сукупність плантаторів як соціального прошарку або класу; діяльність, становище плантатора.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |