планковий

1. Пов’язаний з німецьким фізиком Максом Планком, стосується його наукових відкриттів або теорій, зокрема квантової механіки.

2. У фізиці: що стосується фундаментальних одиниць вимірювання (довжини, часу, маси тощо) у системі природних одиниць, заснованій на універсальних фізичних константах (стала Планка, швидкість світла, гравітаційна стала), запропонованій Максом Планком. Наприклад: планкова довжина, планковий час, планкова маса.

3. У переносному значенні: гранично малий, мінімально можливий, елементарний (за аналогією з крихітними розмірами планкових величин). Наприклад: планкові масштаби, планкова величина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |