планковий

[plɑnkoʋɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Пов’язаний з німецьким фізиком Максом Планком, стосується його наукових відкриттів або теорій, зокрема квантової механіки.

  2. У фізиці: що стосується фундаментальних одиниць вимірювання (довжини, часу, маси тощо) у системі природних одиниць, заснованій на універсальних фізичних константах (стала Планка, швидкість світла, гравітаційна стала), запропонованій Максом Планком. Наприклад: планкова довжина, планковий час, планкова маса.

  3. У переносному значенні: гранично малий, мінімально можливий, елементарний (за аналогією з крихітними розмірами планкових величин). Наприклад: планкові масштаби, планкова величина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. планковий, р. планкового, д. планковому, з. планкового, о. планковим, м. планковім

Більше записів