Значення
-
(в астрономії) такий, що має центр на планеті або описує рух, систему координат тощо, що відлічується від центра певної планети; протилежність геоцентричному (для Землі) та геліоцентричному (для Сонця).
-
(переносно) такий, що розглядає планету (зазвичай Землю) як центральний об’єкт або основу для аналізу, мислення; зосереджений на планеті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. планетоцентричний, р. планетоцентричного, д. планетоцентричному, з. планетоцентричного, о. планетоцентричним, м. планетоцентричнім, к. планетоцентричний