планетник

1. Рідкісна рослина з родини первоцвітних, що має кулясті суцвіття білих квіток; вербозілля кулясте (Globularia punctata).

2. Застаріла назва астронома, який вивчає планети та їхній рух.

3. У фантастичній літературі та фентезі — істота, що живе на іншій планеті або має позаземне походження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |