планація

[plɑnɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

(в геоморфології) Процес вирівнювання рельєфу земної поверхні в результаті денудації (зношування) виступів і накопичення уламкового матеріалу в западинах.
(в історії, археології) Штучне горизонтальне вирівнювання ділянки земної поверхні або культурного шару в давнину для будівництва, створення культових об’єктів тощо.
(в медицині, хірургії) Хірургічна операція з видалення невеликих уражень шкіри (наприклад, бородавок, рубців) шляхом зрізування спеціальним інструментом — планарним ножем або бризговим кругом.

Граматичні форми:

н. планація, р. планації, д. планації, з. планацію, о. планацією, м. планації, к. планаціє