планарний

[plɑnɑrnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (геометрія, топологія) Пов’язаний з площиною; такий, що може бути розміщений на площині без перетинів (про граф, діаграму тощо).

  2. (техніка, про електронні компоненти) Такий, що має плоску структуру або розташований у одній площині.

  3. (оптика) Пов’язаний з плоскою поверхнею; такий, що лежить у площині (наприклад, планарна хвиля).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. планарний, р. планарного, д. планарному, з. планарного, о. планарним, м. планарнім

Більше записів