Значення
-
Той, хто плаче, оплакує когось або щось; плакальник.
-
Заст. У давньоукраїнському побуті — найманий плакальник, який за гроші брав участь у похоронній процесії та голосно оплакував покійника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плакувальник, р. плакувальника, д. плакувальникові, з. плакувальника, о. плакувальником, м. плакувальникові, к. плакувальнику