Словник Української Мови
Буква
1. Великий аркуш паперу, картону тощо з малюнком, зображенням, текстом або їх поєднанням, що використовується для агітації, реклами, освіти чи художнього оформлення.
2. Твір образотворчого мистецтва, графічна композиція, створена з розрахунком на відтворення у великому форматі для публічної демонстрації.
3. Велике друковане зображення (часто репродукція картини, фотографія популярного виконавця тощо), призначене для розвішування на стіні як прикраса.
Приклад 1:
«Зі смаком» обмірковує експозицію, готує плакат, присвячений життю і творчості Коцюбинського, багато праці вкладає у підготовку різних редакцій путівника по музею. «В музеї починаю себе почувати як диригент ув оркестрі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
відділу, добре намальовані плакати: «Слава великому німецькому народові» (і свастика), далі — великий золотий тризуб і з другого боку знову такого ж розміру плакат, писаний староукраїнським письмом і жовто-блакитним кольором: «Слава вільній Україні». А навпроти — на всю стіну транспарант: «Велика слава і дяка німецькому фю-рерові Адольфу Гітлерові, що визволив український нарід від жидівсько-московського гніту».
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 3:
Веронiка в кучеряшках (в каштанових, як каштан) i так нагадує строкатий плакат, нiби вiн висить на перших громах повстання. «…Ну добре!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”