плачі [plɑt͡ʃi] Іменник Буква:П ЗначенняПравопис Значення (історичне) Назва однієї з найдавніших слов’янських племінних груп, що згадується в “Повісті временних літ” та інших джерелах і мешкала в басейні річки Вісли; вважаються предками сучасних поляків. (переносне, книжне) Урочиста, жалібна пісня, плач, причет. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. плач, р. плачу, д. плачеві, з. плач, о. плачем, м. плачеві, к. плачу ←світлопроменювальний горіти→