горіти

[ɦoritɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. Виділяти вогонь і полум’я внаслідок окиснення, поширювати вогонь; перебувати у вогні.

  2. Випромінювати яскраве світло, сильно світитися (про джерела світла).

  3. Відчувати сильний жар, палкі почуття (любов, пристрасть, сором тощо); бути охопленим якимось сильним почуттям.

  4. Бути охопленим прагненням до чогось, сильно бажати чогось, віддавати всі сили якійсь справі.

  5. Зазнавати руйнування або пошкодження від вогню; бути знищеним вогнем.

  6. Розпалюватися, починати горіти (у 1-му значенні).

  7. Піддаватися сильному впливу сонячних променів, спеці.

  8. Викликати відчуття різкого болю, печіння (наприклад, про рану, подразнену шкіру).

  9. Бути охопленим війною, боями (про місцевість, територію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я горю, ти гориш, він горить, ми горимо, ви горите, вони горять

Більше записів