Словник Української Мови
Буква
1. Настирливо, наполегливо проситися, домагатися чогось, нав’язувати себе комусь.
2. Намагатися пройти, просунутися крізь щось або втиснутися кудись, часто створюючи незручності.
3. Розм. Поспішати, квапитися, намагатися швидше кудись потрапити або щось зробити.
Приклад 1:
Адже ми за його завданням перекладали латиною фрази типу «Болію за поразку „Динамо“» (Cladem Dynamo doleo) і відповідали на запитання, сформульовані таким чином: «А скажіть-но мені, зозулько, чи треба було Катіліні пхатися до сенату?» Як яскраві інтермедії сприймалися його виступи в Інституті зі спогадами про свого славетного батька або звітна доповідь товариства Червоного Хреста, в якій фіґурували «члени й члениці» товариства… Якщо вже зайшло на «інтермедії», дозволю собі згадати ще один соковитий епізод. До відділу шевченкознавства після ремонту заходить наш дбайливий завгосп відставник Хардиков і приносить два, однакового формату, портрети — Шевченка й Бєлінського — зі словами: «Они, кажется, дружили»… На той час повернулися із заслання Євген Шабліовський і Петро Колесник, до яких ми попервах ставилися з особливою повагою, як до людей, потерпілих від сталінських репресій, що до того ж не втратили гідности у кагебістських катівнях.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Не пхатися до державної годівниці, платячи за це несвободою. Не перетворювати свою працю на користь суспільства — на колаборацію, хай як різко це звучить.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”