пісочок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “пісок” — дрібнозерниста, пухка сипуча речовина, що переважно складається з кварцу, у невеликій кількості або в м’якому, приємному на дотик стані.

2. (переносно) Розмовна назва для піщаного ґрунту, піщаної ділянки, невеликої піщаної поверхні, зокрема на дитячому майданчику (“дитячий пісочок”) або в кошачому туалеті.

3. (кулінарія) Розмовна назва для пісочного тіста або виробів з нього (наприклад, печива), що має характерну розсипчасту структуру.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вирішальну космогонічну місію виконують вони і в українських колядках, пірнаючи в правічні космічні води і виносячи звідти здебільшого «дрібний пісочок» і «золотий камінь», з яких пізніше твориться Всесвіт. Цю функцію виконують здебільшого три голуби, та стрічаються мотиви і з соколами, рідше — з лебедями, ластівками, соловейками, а іноді навіть з орлами.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |