післязвуччя

1. Фонетичний ефект, який виникає після припинення основного звучання музичного інструменту або голосу та пов’язаний із загасанням звукових коливань у приміщенні (реверберація).

2. Переносно: відчуття, враження, думки або наслідки, що залишаються після якоїсь події, явища, твору мистецтва тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |