1. (у психології, фізіології) Стан нервової системи або організму загалом, що зберігається деякий час після закінчення активної дії подразника, який викликав збудження; продовження реакції після припинення стимулу.
2. (у техніці, радіоелектроніці) Явище, коли коливання в електричному колі (наприклад, у коливальному контурі) поступово затухають після вимкнення джерела збудження.