Значення
-
Службова частина мови, що вживається після слова (переважно іменника, займенника або числівника) для вираження відносин між предметами, ознаками або діями; відповідає на питання непрямих відмінків (наприклад, “про”, “через”, “задля”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. післяйменник, р. післяйменника, д. післяйменникові, з. післяйменник, о. післяйменником, м. післяйменникові, к. післяйменнику