1. У театрознавстві — про виконання ролі, коли актор грає персонажа, який перебуває у стані, що виник після закінчення основної дії п’єси чи сцени, або розкриває його внутрішній стан, не показаний безпосередньо в тексті.
2. У ширшому сенсі — про стан, дію або явище, що відбувається, існує або розглядається після завершення основної події, процесу чи періоду, часто з акцентом на його наслідках або внутрішній сутності.