гомеостазис

[ɦomɛostɑzɪs] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. гомеостазис (гомеостаз) — властивість організму або біологічної системи підтримувати динамічну рівновагу внутрішнього середовища (сталість фізіологічних показників, хімічного складу тощо) за допомогою саморегуляції, незважаючи на зміни зовнішніх умов.

  2. гомеостазис (гомеостаз) — у ширшому сенсі, здатність будь-якої системи (наприклад, екологічної, соціальної) зберігати стабільний стан та функціонування завдяки механізмам саморегулювання та протидії зовнішнім впливам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гомеостазис, р. гомеостазису, д. гомеостазисові, з. гомеостазис, о. гомеостазисом, м. гомеостазисі, к. гомеостазисе

Більше записів