післясвічення

[pisljɑsʋit͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (в астрофізиці) Випромінювання, що залишається після завершення основної фази яскравого космічного явища, наприклад, спалаху гамма-випромінювання або вибуху наднової зірки, і поступово згасає протягом тривалого часу.

  2. (переносне) Тривалий вплив, слід або відлуння якоїсь значної події, явища чи твору після їх завершення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. післясвічення, р. післясвічення, д. післясвіченню, з. післясвічення, о. післясвіченням, м. післясвіченні, к. післясвічення

Більше записів