Пірихій — у давньогрецькій метриці: стопа з трьох складів, що складається з двох коротких і одного довгого (U U –), або з двох ненаголошених і одного наголошеного складу у силабо-тонічному віршуванні.
Пірихій — у християнстві: церковна адміністративно-територіальна одиниця, невелика округа в підпорядкуванні єпископа, а також збори віруючих та церква такої округи.