пірон

[piron] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вживатися як власна назва.

  2. (діал., заст.) Те саме, що піроння — залізна шпилька, цвях або штир із широкою головкою, яким скріплюють дерев’яні деталі (наприклад, у колісній справі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пірон, р. пірона, д. піронові, з. пірон, о. піроном, м. піроні, к. піроне

Більше записів