1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вживатися як власна назва.
2. (діал., заст.) Те саме, що піроння — залізна шпилька, цвях або штир із широкою головкою, яким скріплюють дерев’яні деталі (наприклад, у колісній справі).
пірон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |