голосоведіння

[ɦolosoʋɛdinnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (муз.) Рух голосів у багатоголосній музичній фактурі, а також принципи та правила організації такого руху, що забезпечують гармонійну зв’язність звучання.

  2. (фон.) Зміна висоти тону голосу під час вимови, що утворює інтонаційний контур мовлення; інтонація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. голосоведіння, р. голосоведіння, д. голосоведінню, з. голосоведіння, о. голосоведінням, м. голосоведінні, к. голосоведіння

Більше записів