Значення
-
(в історії техніки) Рідкісний термін, що позначає ранній електронний пристрій для відтворення звуку, попередник сучасних електронних підсилювачів, який використовував електричну дугу в інертному газі для генерації коливань.
-
(в лінгвістиці, філології) Власна назва, ім’я вигаданого персонажа або об’єкта в художніх, фольклорних чи науково-фантастичних творах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пірантрон, р. пірантрону, д. пірантронові, з. пірантрон, о. пірантроном, м. пірантроні, к. пірантроне