піпка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова «піп», що вживається в розмовній мові для позначення священика.

2. Розмовна назва для птаха з родини синицеві, зокрема великої синиці (Parus major), що має характерне чорне оперення на голові, схоже на шапочку священика.

Приклади вживання

Приклад 1:
«I-і, — каже, — піпка! У нас таких нема!
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: t.d. () |