Древослів

Словник Української Мови

пінаколін

[pinɑkolin] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пінаколін — органічна сполука, 2,3-диметилбутан-2,3-діол, безбарвні кристали, що використовуються в органічному синтезі як засіб для захисту карбонільних груп.

  2. Пінаколін — комерційна назва ацетону (пропанону), що походить від пінакону (пінаколіну) як продукту його відновлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пінаколіна, р. пінаколін, д. пінаколінам, з. пінаколіна, о. пінаколінами, м. пінаколінах, к. пінаколіна

Більше записів