Значення
-
У Стародавньому Римі — важкий метальний спис, озброєння легіонера, призначений для кидка на невелику відстань перед безпосереднім зіткненням з противником; мав довгий залізний наконечник, що зазвичай кріпився до дерев’яного держака за допомогою втулки.
-
У сучасній науковій термінології (археологія, історія) — вид античної метальної зброї, характерний для римської армії періоду Республіки та ранньої Імперії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пілумн, р. пілумн, д. пілумн, з. пілумн, о. пілумн, м. пілумн, к. пілумн