пілть [piltʲ] Іменник Буква:П ЗначенняПравопис Значення (діал.) Те саме, що піл: горизонтальна дерев’яна балка, що спирається на стовпи або стіни і є основою для покриття даху, стелі або підлоги. (діал.) Нижня частина, основа чогось, підніжжя (наприклад, гори). Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. пілття, р. пілть, д. пілттям, з. пілття, о. пілттями, м. пілттях, к. пілття ←гнобительство гнобительський→