пілть

1. (діал.) Те саме, що піл: горизонтальна дерев’яна балка, що спирається на стовпи або стіни і є основою для покриття даху, стелі або підлоги.

2. (діал.) Нижня частина, основа чогось, підніжжя (наприклад, гори).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |