пілть

[piltʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Те саме, що піл: горизонтальна дерев’яна балка, що спирається на стовпи або стіни і є основою для покриття даху, стелі або підлоги.

  2. (діал.) Нижня частина, основа чогось, підніжжя (наприклад, гори).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пілття, р. пілть, д. пілттям, з. пілття, о. пілттями, м. пілттях, к. пілття

Більше записів