пільговик

1. Особа, яка має право на певні пільги, переваги (у державних установах, на транспорті тощо).

2. У розмовній мові — той, хто користується пільгами, особливо в отриманні житла, земельної ділянки, матеріальної допомоги.

3. Заст. Той, хто перебуває на чиємусь пільговому становищі, під чиєюсь особливою опікою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |