пільга

1. Перевага, полегшення, особливі умови, надані комусь у чомусь, звільнення від звичайних обов’язків, платежів тощо.

2. У старому побуті: привілей, право на особливі вигоди, переваги, надані певній групі осіб.

3. Розм. Те, що дає полегшення, сприяє чомусь; сприятлива обставина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |