пікрит

1. Власна назва мінералу з групи гідроксилосилікатів магнію, який має хімічну формулу Mg₃Si₂O₅(OH)₄, кристалізується в моноклінній сингонії, утворює пластинчасті кристали або щільні маси, зазвичай білого, зеленуватого або жовтуватого кольору; одна з основних форм мінералу серпентину.

2. (у техніці, будівництві) Загальна назва вогнетривких матеріалів, виготовлених на основі мінералу пікриту, що використовуються для футеровки печей, виробництва теплоізоляції тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |