піклувальник

1. Особа, яка піклується про когось або щось, опікун, захисник.

2. У юридичній практиці: особа, призначена для здійснення піклування над неповнолітнім або дорослою людиною, яка через стан здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки (піклувальництво як форма опіки).

3. У церковній традиції: парафіянин, який має обов’язок дбати про порядок у храмі, про церковне начиння тощо; церковний староста.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |