Значення
-
Особа, яка піклується про когось або щось, опікун, захисник.
-
У юридичній практиці: особа, призначена для здійснення піклування над неповнолітнім або дорослою людиною, яка через стан здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки (піклувальництво як форма опіки).
-
У церковній традиції: парафіянин, який має обов’язок дбати про порядок у храмі, про церковне начиння тощо; церковний староста.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. піклувальник, р. піклувальника, д. піклувальникові, з. піклувальника, о. піклувальником, м. піклувальникові, к. піклувальнику