Значення
- (Психологія) –
Той, хто дбайливо ставиться до чогось, піклується про щось; обережна, старанна людина.
- (Лінгвістика) –
(у спеціальному контексті) Назва або прізвисько, що може вживатися для позначення певної особи, організації або об’єкта, які асоціюються з дбайливістю, старанністю або турботою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дбайливець, р. дбайливця, д. дбайливцеві, з. дбайливця, о. дбайливцем, м. дбайливцеві, к. дбайливцю